Орфографічний словник української мови. 2005.
зщулити — див. зіщулювати … Український тлумачний словник
зіщулений — зщу/лений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зіщулити, зщулити. 2) у знач. прикм. Який зіщулився, зібгався, скорчився … Український тлумачний словник